Блог вчителя географії

Реалізація діяльнісного підходу до навчання географії як головна умова забезпечення ефективності природничої освіти “Чотири кроки до досягнення мети: сплануйте діяльність, підготуйтесь до перемоги, дійте з ентузіазмом, постійно вдосконалюйтесь” (Вільям А.Вард) Щоб знайти гідне місце у світовій спільноті, наша держава потребує якісної освіти. Саме на якісну освіту сподіваються батьки, які хочуть бачити своїх дітей підготовленими до життя, саме до неї прагнуть діти, які мріють бути освіченими, конкурентоспроможними, які мріють знайти свої місце в житті. Сучасні діти приходять до школи з бажанням діяти, причому діяти успішно. Їм подобається на уроці не просто слухати, а ставити запитання, обговорювати проблеми, брати інтерв’ю, приймати рішення, придумувати, фантазувати. Якщо вчитель постійно організовує на своїх уроках таку діяльність, то навчання буде успішним, а здобутті знання – якісними. Сучасні дослідники проблеми розвитку змісту освіти (В.Ільченко, В.Корнєєв, В. Паламарчук,С.Подмазін, О Савченко, А. Сиротенко та інші) наголошують на тому, що головним елементом навчання є діяльність. Діяльнісний підхід – спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти. Основою для інтелектуального розвитку дитини та її мислення є оперування інформацією. Зрозуміло, що простої подачі наявної інформації недостатньо. У своїй діяльності приділяю увагу не тільки пошукові і запам’ятовуванню інформації, а й вмілому та доцільному її використанню, що сприяє розвитку розумових здібностей учнів та їх мислення. Діяльнісний підхід дає змогу ефективно узагальнити вивчений матеріал у вигляді складання схеми, графіка, заповнення таблиці, роботи із алгоритмами, виокремлення в тексті головних ідей, принципів, законів, складання тез, плану. Наприклад, на уроках у 6 класі під час вивчення теми «Атмосфера» доцільно використовувати такі методи узагальнення: географічний диктант, складання словника понять,складання логічних ланцюжків, ігрові елементи («вірю - не вірю», «експеримент», «географічна естафета», «світлофор»), складання кросвордів (додаток 1,2). Ці методи сприяють підвищенню рівня засвоєння учнями нових понять, географічних закономірностей. Участь дітей в інтерактивних конкурсах, підготовка проектів свідчать про підвищення інтересу до географічних знань. Важливо, що учні усвідомлюють: природа - це найкраща з книг, написана на особливій мові, яку треба вивчати. Результати реалізації діяльнісного підходу при навчанні географії Протягом спостереження за учнями 6 класу простежується тенденція підвищення якості знань учнів завдяки застосуванню діяльнісного методу навчання. Учні мають відповідний обсяг знань, умінь і навичок; активні, мають потяг до самостійної роботи; логічно мислять; імпровізують, вміють довести справу до кінця. Звідси, можна стверджувати, що застосування діяльнісного методу на уроках географії сприяє гармонійному розвитку учнів, забезпечує єдність інтелектуального та емоційного сприйняття навчальної діяльності, розвиває вміння вчитися. Участь в інноваційній діяльності активізує творчі здібності вчителів та сприяє розвитку особистості учня – формування його світогляду, високої культури, що необхідно для досягнення успіху в соціумі. Доцільно продовжити роботу в експерименті з метою розробки критеріїв та показників визначення рівня сформованості природничо – математичних компетентностей учнів; проведення моніторингу результатів роботи в умовах дослідно – експериментальної діяльності; узагальнення та розповсюдження досвіду роботи з використання діяльнісного методу навчання. Отже, головним завданням сучасної освіти є формування активної особистості, яка буде здатна навчатися протягом усього життя, уміти застосовувати знання в певних життєвих ситуаціях. Для досягнення цієї мети необхідно створити для учня ситуацію успіху, показати практичну значимість навчального матеріалу, бути чутливим і небайдужим до потреб та сподівань дитини. Література 1. Бухлова Н. В. Як навчити учня вчитися: Поради та рекомендації. Методичний посібник -К.: « Шкільний світ», 2007.-128с. 2. Життєва компетентність особистості: Науково-методичний посібник//Л. В. Сохань, І. Г. Єрмакова, Г. М. Несен. –К, Богдана, 2003 3. Закон України « Про освіту»// Голос України.-1996.-25 квітня 4. Пометун О. Сучасний урок: Інтерактивні технології навчання.-Київ, 2005 Додаток 1. Легенда Люди з давніх-давен мріяли піднятися в небо. Літати, мов птахи, вирішили і Дедал та Ікар. Вони виготовили крила з пір'я, зліпили його воском і одного дня піднялися високо в небо. Та чим вище вони піднімалися над землею, тим пекучішим ставало сонячне проміння. Віск почав танути. Ікар впав на землю і розбився, а Дедал приземлився на Сицилії. Пам'ятка повітряному мандрівнику 1. Атмосфера - це ....... 2. Атмосфера важлива для людини і планети: - … - … - … - … 3. Газовий склад повітря: Азот - ... % Кисень - .... % Вуглекислий газ - .... % Інші гази -......% 4. Будова атмосфери: _________________ _________________ «Логічний ланцюжок» Історія про повітряні кулі Завдяки братам Монгольф’є польоти на повітряних кулях на великі відстані стали реальністю. Сьогодні їм на зміну прийшли сучасні літальні апарати. Однак і сьогодні, понад 200 років потому, люди використовують повітряні кулі для одержання інформації про погоду, проведення наукових експериментів, збирання даних про процеси у верхніх шарах атмосфери та навіть для розваг і спорту. Сучасні повітряні кулі мають газові пальники для підігріву повітря всередині них, тобто є керованими щодо висоти. А як поведе себе повітряна куля, що позбавлена можливості керування та переміщається лише повітряними потоками, в різних районах Землі з різними температурними умовами? Чи буде її рух хаотичним, а чи матиме певні закономірності? Для того щоб відповісти на ці запитання, проведемо уявний науковий експеримент. 1. З’ясування напрямку руху повітряної кулі в районі екваторіальних широт. Побудова логічного ланцюжка 2. З’ясування напрямку руху повітряної кулі в районі тропічних широт. Побудова логічного ланцюжка. 3. Розміщення поясів високого та низького атмосферного тиску на Землі. Аналіз схеми розподілу поясів атмосферного тиску в підручнику (атласі). Додаток 2 «Експеримент» 1. Одного разу в сонячний погожий день англійський вчений фізик, астроном і математик І.Ньютон вийшов на прогулянку і зустрів пастуха з вівцями. Пастух перекомендував вченому повернутися додому, якщо він не бажає потрапити під дощ. Ньютон не послухався його. Через півгодини він намочився під дощем. Здивований таким попередженням, Ньютон побажав вияснити, на основі яких завбачень пастух дізнався про наближення дощу. (пастуху у цьому допомогла вівця, її вовна перед дощем стає м’якою і вирівнюється). 2. У трилітрову банку налито води і опущено дерев’яну драбинку. Кілька днів тому до банки помістили озерну жабу. Які припущення можна зробити про зміну погоди, що прогнозує жаба на сьогоднішній день?(у суху погоду шкіра жаби зневоднюється, тому з наближенням сухої погоди вона сидить у воді. Якщо вологість у повітрі збільшується, наближаеться дощ, жаба залазить на драбину і зневоднення їй не страшне ). «Географічна естафета» Кожна парта відповідає на питання картки і передає її далі. Картка 1. 1. Над тропосферою розташований шар … (стратосфери); 2. 22 червня – день… ( літнього сонцестояння в північній півкулі); 3. Тепловий пояс в якому упродовж всього року спостерігаються низькі температури повітря… (холодний тепловий пояс); 4. Умовна лінія, над якою сонце знаходиться в зеніті 22 червня називається… (Південний тропік) 5. Крім кута падіння сонячних променів, температура також залежить від … (тривалості дня); 6. Ізолінії, які сполучають точки земної поверхні з однаковою середньомісячною або річною температурою називають… (ізотермами). Картка 2. 1. Температуру, розраховану як середнє арифметичне температур за добу, називають… (середньодобовою); 2. Найнижчий шар атмосфери – це… (тропосфера); 3. 23 вересня – це день … (осіннього рівнодення); 4. Тепловий пояс, в якому впродовж року спекотно – це… (жаркий пояс); 5. Умовна лінія, над якою Сонце знаходиться в зеніті 21 березня і 23 вересня називається … (екватор); 6. Головні прочини зміни температури з широтою … (різний кут падіння сонячних променів). Картка 3. 1.В атмосфері на висоті 20 – 25 метрів розташований… (озоновий шар); 2. 22 грудня – це день… (зимового сонцестояння); 3. Тепловий пояс, в якому чітко спостерігається зміна чотирьох пір року, називається… (помірний пояс); 4. Умовна лінія, над якою сонце знаходиться в зеніті 22 червня називається … (Північний тропік); 5. Крім кута падіння сонячних променів, температура повітря також залежить від висоти … (місцевості над рівнем моря); 6. Полярні кола є межею розповсюдження… (полярного дня і полярної ночі).