четвер, 22 січня 2015 р.

Формули до задач


Альбедо = відбите / поглинене випромінення * 100%


Коефіцієнт зволоження = к-ть опадів / випаровуваність



Похил річки = падіння / довжина. 
Падіння річки = висота витоку - висота гирла.
Річний стік = витрати води * час (вимірюється в сек)
Витрати води = поперечний переріз річки * швидкість



Лісистість = кількість дерев / територія * 100%



При піднятті на 1 км температура знижується на 6°С.
До 20м в товщах порід температура однакова.
Із заглибленням t підвищується на 3°С на кожні 100м.
Різниця між найвищою і найнижчою t повітря  називається амплітудою коливань t.



Тиск знижується на 10 мм рт. ст. на кожні 100 м підйому.
Нормальний тиск (0м над рівнем моря) = 760мм рт.ст.



1° будь-якого меридіана = 111,1км ≈ 111 км
1° дуги екватора (0° ш.) = 111,3 км ≈ 111км 
Екватор ≈ 40 тис. км



1 га = 10 000 м2 = 100 ар
1 а = 100 м² = 0,01 га



Висота Сонця над горизонтом в ополудні: λ = 90º – φ ± δ.
φ (фі) - географічна широта об’єкта
δ (дельта) – схилення Сонця
δ (схилення) в дні рівнодення становить 0º; 
у день літнього сонцестояння +23º27'
у день зимового сонцестояння –23º27'



Всього 360º = 24 пояси
15º = годинний пояс = 1 година
1º = 4хв



Ресурсозабезпеченість = запаси / видобуток
Ресурсозабезпеченість = запаси / к-ть населення



Вантажообіг = обсяг перевезень * відстань
Пасажирообіг = к-ть перевезених пасажирів * відстань



Густота населення = к-ть населення / площа
Природний приріст = к-ть народжених – к-ть померлих
Сальдо міграції = к-ть іммігрантів – к-ть емігрантів
Рівень безробіття = к-ть безробітних / трудові ресурси * 100%
Трудові ресурси= зайняті + безробітні

середа, 21 січня 2015 р.

Шкала Бофорта

Температура (по Цельсію та Фаренгею)

Перехід від температурної шкали F до температурної шкали С робиться за співвідношенням:
C=(F-32) x 5/9 
F=(C x 9/5) + 32

Термоскоп Галілея

 
    Прийнято вважати, що Галілео Галілей винайшов термометр. Це сталося в 1592 році. Конструкція тер москопа, а саме так тоді називався термометр, була примітивною: до скляної кулі невеликого діаметра була припаяна тонка скляна трубка, яка поміщалася в рідину. Повітря в склянній кулі за допомогою пальника або простим розтиранням долонями нагрівалося, в результаті чого воно починало витісняти рідину у скляній трубці, показуючи тим самим ступінь збільшення температури: чим вище ставала температура повітря в склянній кульці, тим нижче опускався рівень води в трубці. Важливу роль при цьому відігравало співвідношення обсягу кулі до діаметра трубки: створюючи більш тонку трубку, можна було відстежувати незначні зміни температури в кулі. Надалі конструкція термоскопа Галілея була доопрацьована одним з його учнів — Фернандо Медічі.

Метод дослідження науки

Метод дослідження науки – система прийомів і способів пізнання її загальних закономірностей та вивчення конкретних об’єктів, явищ і процесів.
В арсеналі економічної і соціальної географії наявні як традиційні методи дослідження, так і нові, пов’язані з потребами науково-технічної революції (НТР). До першої групи методів належатьісторичний, картографічний, порівняльний, методи спостережень, системного аналізу, статистичний, економічного районування та ін. Друга група охоплює методи економіко-математичні, дистанційних спостережень, геоінформаційний.
Історичний метод застосовується в усіх суспільних та природних науках. Своєрідність його використання у регіональній економічній і соціальній географії світу полягає у тісному поєднанні з аналізом і просторовими аспектами соціально-економічного розвитку. Тобто історичний метод в економічній географії розглядає еволюцію природно-суспільних відносин в економічному аспекті. Знання історичної географії необхідне для розуміння сучасної географії населення і розміщення продуктивних сил, а також для прогнозування їх змін на прикладі конкретних регіонів світу.
Картографічний метод дає змогу створювати тематичні карти, наносячи на них безліч об’єктів, відображаючи їх взаємо розташування і взаємозв’язки. Цей метод використовують на всіх етапах дослідження – від збирання вихідних даних до розроблення нових наукових матеріалів. Складання різноманітних тематичних карт підвищує інформаційну місткість наукового матеріалу. Карти є дієвим інструментом наукових досліджень.
Порівняльний метод притаманний усім географічним наукам. Він покликаний знайти найбільш істотні риси подібності та відмінності у господарському використанні територій певних регіонів світу, в географічних типах господарства і розселення, в їх взаємозв’язку.
Метод спостережень відіграє важливу роль у регіональній економічній і соціальній географії світу. Роль міжнародного туризму, поїздки зарубіжними країнами розширюють можливості безпосередніх особистих спостережень за особливостями господарського використання території, системами і типами розселення, умовами життя та культурного населення.
Метод системного аналізу базується на принципі поетапності, передбачає визначення мети, завдань, формулювання наукової гіпотези, всебічне дослідження  кожної з територіальних систем, особливостей розміщення і розвитку продуктивних сил, а також вивчення цілісної системи, її внутрішніх і зовнішніх зв’язків, погодження галузевих й територіальних проблем.
Статистичний метод ґрунтується на аналізі даних про господарство і населення регіонів та країн, сприяє з’ясуванню особливостей просторової взаємодії різних територіально-економічних систем. У цьому аспекті важливу роль відіграє статистика як ефективний інструмент дослідження економічного і соціального стану конкретної території.
Метод економічного районування сприяє виявленню взаємопов’язаних в соціально-економічному аспекті частин країни за певною спеціалізацією. Базуючись на вченні про економічні райони, потребує обробки різноманітної економічної та соціальної інформації.
Економіко-математичні методи дають змогу відобразити певні кількісні співвідношення, а іноді й якісні закономірності розміщення різних форм і типів господарств, розселення і життєдіяльності населення. Важливим при цьому є математичне моделювання різних соціально-економічних процесів і об’єктів.
Методи дистанційних спостережень широко використовуються в дослідженнях розміщення природних ресурсів, господарських систем і населення. Дають нову і докладну інформацію про концентрування господарського використання території, особливості концентрації господарства і населення на великих регіональних просторах, про межі міських агломерацій, стан довкілля тощо.
Геоінформаційний метод набуває дедалі більшого значення. Полягає у створенні геоінформаційних систем, які є сучасним засобом збирання, збереження та аналізу різноманітних відомостей про територію.
Вибір методів дослідження залежить як від наукового завдання, так і від об’єкта вивчення. Найдоцільнішим є поєднання різних методів з урахуванням конкретних можливостей кожного з них.

Тестові питання до теми "Клімат"


1.   Парапегами це: а) таблиці з описом кліматичних умов минулих років; б) назва «Вежі вітрів» в Афінах;  в) наскальні малюнки;   г) грецька назва метеорології.
2.    Уперше термін «Метеорологія» ввів: а) Архімед; б) Аристотель; г) Теофраст; д) Платон.
3.    Гіпарх увів термін клімат, що в перекладі означає: а) кут; б) тепло; г) нахил; д) холодно.
4.  Уперше зрозумів помилковість «астрономічного клімату»: а) Молчанов; б) Гіпарх; г) Леонардо да Вінчи ;   д) Ломоносов.
5.    У яких містах по Гіпарху життя неможливе: а) Дніпропетровськ (48° пн. ш.);  
       б) Москва(55 ° пн. ш.); г) Лондон (51° пн. ш.) ; д) Сідней (34° пд. ш.).
6.  Клімат це: а) усереднена за кілька десятиліть погода; б) об'єктивна реальність; г) синоптичні спостереження; д) філософське поняття.
7.     Галілеєм був винайдений:  а) термометр; б) барометр; в) дощомір; г) анемометр.
8.    Початком аерологічних  спостережень послужило:  а) відкриття стратопаузи;  б) винахід радіозонда; в) винахід телескопа;  г) винахід термометра.
9.     Метеорологічні величини: а) температура;  б) туман; в) сніг; г) полярне сяйво.
10.   Вода починає замерзати при температурі:  а) 212°F;   б) 38°F; в) 32°F;  г)‑32°F.
11.  Найбільш сприятливий для більшості людей є клімат:  а) Канарських островів; 
       б)Гавайських островів; в)Сейшельських островів;  г)Філіппінських островів.
12.   25°С це: а) 77°F; б) 39°F; в) 52°F;  г) 0°F.
13.    Зона  комфорту людини: а) 24-27°С;  б) 18-20°С; в) 27-30°С;   г) 21-23°С.
14. Ртутні барометри використаються для: а) виміру температури повітря; б)виміру атмосферного тиску; в) виміру погоди; г) виміру швидкості вітру.
15.  Нормальний атмосферний тиск: а) 1013,2 мбар; б) 760 мбар; в) 750 мбар; г)1113,2 мбар.
16.  Для виміру тиску використовується: а)психрометр; б)термометр; в)барометр;  г)анемометр.
17. Вміст водяної пари у повітрі характеризується: а) абсолютною вологістю;  б)абсолютною температурою; в) абсолютним тиском;  г) питомою температурою.
18. Для визначення вологості повітря використовується: а)барометр; б)психрометр; в)анемометр;  г)термометр.
19. Відносна  вологість визначається за формулою: а) А=Рвл-0,5*(tсух-tвл.)*В/755мм.рт.ст.; 
       б) r=е/Е*100%; в) R=А/Рсух. г) r=її100%;
20.   Перехід від температурної шкали F до температурної шкали С робиться за співвідношенням: а) 5/9 - (С-32);    б) 9/5С+32;    в) 9/5С- 32;  г) С - 273;
21.   За допомогою ртутного термометра можна виміряти температуру до: а) – 39 °С;  б) – 45 °С;  в) – 55 °С;  г)  - 273 °С;
22.   Гілки дерев починають ламаються  при вітрі (по шкалі Бофорта):  а) міцному;  б) дуже міцному;  в) сильному штормі;  г) штормі.
23.     1 бар відповідає: а) 1013,2 мм рт. ст.;  б) 760 мм рт. ст.;  в) 750 мм рт. ст.;  г)1113,2 мм рт. ст.  
24. Яка блискавка складається з окремих куль, що світять: а) шарова;  б) плоска;     в) лінійна;  г) «чёточная».  
 25. Гало характерно для:  а)пір'ясто-шаруватих хмар;  б)сріблистих хмар; в)туману;  г) хмар нижнього ярусу.                                                                                                                             
26.   Блискавки утворяться в: а) купчасто-дощових хмарах;  б) шарувато-дощових; в) сріблистих;  г) хмарах нижнього ярусу.
27.     Американська назва смерчу:  а) торнадо; б) норд;  в) циклон; г) вест.
28.  Бора – це: а) назва тайфуну; б) холодний вітер; в) вітер, що піднімає з води бризки;      г) назва сильного вітру в Баку.
29.     Висота хмар нижнього ярусу:  а) вище 6 км; б)від 3 до 4 км; в) до 2 км; г)від 0,5 до 1,5 км.
30.    Гроза Вас застала  у лісі. Необхідно прийняти наступні міри: а) сісти поруч із деревом;  б) сісти на лісовій галявинці;  в)заховатися у стозі сіна;  г)виключити мобільний телефон.
31.Заморозки це: а)короткочасне зниження температури в теплу пору року; б)сильний вітер зі снігопадом;  в)різке похолодання в нічний час доби; г)компонент кліматичної системи.
32.   Причина полярних сяйв: а) підсвічування сонцем крапельок води в атмосфері; б) взаємодія потоку заряджених часток з магнітним полем Землі;  в)збільшення  напруженості електричного поля в атмосфері;  г)переломлення сонячних променів.
33. Помилкові сонця й помилкові місяці характерні для:  а) хмар нижнього ярусу; б) сріблистих хмар; в) тумана; г) пір'ясто-шаруватих хмар.
34. Найнебезпечнішим і руйнівним природним явищем на Землі  вважають: а)шторми;  б) смерчі; в) урагани; г) грози.
35. Кульова блискавка являє собою обертовий клубок:  а) холодної плазми;  б)гарячої плазми;  в) лінійних блискавок;     г) електронів.
36. Полюс «Вічних гроз» перебуває у: а) Тихому океані; б) Ефіопії;  в) на острові Ява; г) Мексиці.
37. У грозових хмарах лідер - це: а) попередник блискавки;  б) головний розряд блискавки;  в) розряд між хмарами; г) активна частина грозових хмар.
38.    Міражі бувають: а) верхні; б) південні; в) пустельні; г) водні.
39.  До якого атмосферного явища належить цей умовний знак а) вихор;   б)сніг;  в)смерч; г)шквал.
40. У  метеорології застосовують:  а) дослідницький метод; б) практичний метод; в) лабораторний метод; г) метод спостережень.                                                                                                      
41. Метеорологічні спостереження - це.... а) відтворення структури й динаміки атмосфери; б)досвіди в природних умовах;   в)інструментальний вимір і візуальні оцінки метеорологічних величин; г) прогнозування погоди.
42.    Прогнозуванням  погоди займається: а) синоптика;  б) дендрокліматологія;  в) кліматологія;  г) схоластика.
43.Короткостроковий прогноз складається на: а) кілька найближчих годин уперед;  б) 24-72 години уперед;   в) 72 – 144 години  уперед;  г) 10 діб.
44. Карти з нанесеними на них ізобарами називаються:  а) картами погоди; б)радіаційними картами;  в) баричними мінімумами; г) вертикальними розрізами.
45. Антициклони це зони замкнутих ізобар… а) з підвищеним тиском у центрі;  б) зі зниженим тиском у центрі; г) шару  ізоліній; г) шару туману.
46. Гребінь – це зона: а) укладена між двома навхрест розташованими циклонами й антициклонами; б) з U або V - образними ізобарами на периферії циклона; в)з U або V- образними ізобарами на периферії антициклона.
47.  Подібність між метеорологічними рядами вважається гарною при коефіцієнті кореляції, близьким до: а) 2; в) 0,6  б) 3; г) 0.
48.   Погодний шар атмосфери –це: а)тропосфера;  б)стратосфера; в)мезосфера;  г)термосфера. 
49.  Атмосферні шари розташовуються: а)тропосфера, стратосфера, мезосфера та термосфера;    б)стратосфера, тропосфера, мезосфера та термосфера;  в)тропосфера, мезосфера, стратосфера  та термосфера;   г) тропосфера; стратосфера,  термосфера та мезосфера.                                                                                                                                              
50. З висотою щільність атмосферного газу  зменшується: а) по прямій; в) по гіперболі;  б) залишається постійною  г) по експоненті.
51.    Під дією сили Коріоліса область підвищеного тиску залишається в південній півкулі: а) праворуч;   в) по напрямку градієнта;  б) ліворуч;   г) такої сили не існує.
52.  Клімат  порівняно однорідної  території: а)макроклімат   б)мезоклімат   в)мікроклімат  г)міліклімат.
53. Сама рухлива й мінлива складова кліматичної системи: а)гідросфера;  б)кріосфера; в) атмосфера;  г) біосфера
54.   Кріосфера, як компонент кліматичної системи, відрізняється:  а) рухливістю; б) питомою теплоємністю в) високою відбивною властивістю;  г) ні чим не відрізняється.
55.Первинним джерелом енергії для кліматичної системи є: а)біосфера; б)інсоляція; в)кріосфера;  г)парниковий ефект.
56.До зовнішнього кліматоутворюючого  фактора не відносяться: а)астрономічні;  б) географічні; в) метеорологічні;  г) гравітаційні.
57. Найбільший вплив на клімат Землі  робить випромінювання Сонця: а)інфрачервоне; б)корпускулярне; в)рентгенівське; г)ультрафіолетове.
58.   Сонячна постійна дорівнює:  а) 1070 Вт на 1 м2;  б)1760 Вт на 1 м2; в)1180 Вт на 1 м 2;   г) 1370 Вт на 1 м2.                         
59. Внутрішні  фактори –це: а) розміри й маси Землі;    б) світність Сонця;  в)світність Місяця; г) маса й склад атмосфери.
60. Супутникові спостереження свідчать про зміни сонячної сталої в межах: а)0,1-0,2%;      б)0,2-0,5%;     в)0,5-0,9%;       г)1-3%.
61.  Парниковий ефект  викликають: а) CO2;  б) фреони;  в) O3;  г) SO2 ;  д) всі відповіді правильні.
62.  При подвоєнні вуглекислого газу середня  температура на Землі  збільшується на: а) 6°С ;  б) 4°С;  в) 3°С;  г) 7°С.
63.Світова промисловість виділяє в атмосферу відсоток від енергії сонця: а) 0.01 %; б) 0.0001 %; в) 0.001 %; г) 0.00001 %.
64.  Збільшення аерозолів в атмосфері  приведе до:  а) підвищенню температури; б) зниження температури; в) не вплине на температуру; г) парникового ефекту.
65.   Інтранзитивна кліматична система позначає:  а) декілька стабільних кліматів на Землі;  б) перенос повітряних мас; в) рівноважний стан клімату; г) один стабільний клімат;
66.  Зміна  ексцентриситету орбіти приводить  до  зміни: а)тиску;   б)температури;  в) широти;  г)відстані.                                                                                                 
67.   Кут між площиною екватора й площиною екліптики дорівнює: а) 21о26′30′′; в) 27о26′30′′; б) 23о26′30′′; г) 30о26′30′′;
68. Вологий холодний клімат виділяють:  а) у класифікації Кеппена;  б) у міжнародній класифікації; в) у класифікації Алисова;  г) у класифікації по радіаційному балансу.
69.Вітри східного напрямку переважають у поясі: а) екваторіальному; б)помірному;  в) субтропічному;  г) тропічному.
70.  Негативний радіаційний баланс має зона: а)тундри;  б)вічного снігу; в)пустелі; г)тропічного лісу.
71.Для розсіювання хмар використовують: а)сірчистий ангідрид; б)дим йодистого натрію; в)йодисте срібло; г)твердий двоокис вуглецю.
72.  Вперше були проведені  досвіди впливу на погоду у:  а)1946;  б)2000; в)1980; г) II в. до н.е.
73. Фанерозой позначає:  а) еру явного життя;  б) початок виникнення Землі; в)зміну клімату;  г) зміну атмосферного тиску.
74.Клімат минулого вивчає:  а) кліматологія;  б) філософія; в) фізика;   г)палеокліматологія.
75.Морени – це: а) відкладення озер; б) відкладення океану; в) річний цикл; г)частки, перенесені льодовиками.
76.   Гляціологія - наука про: а) клімат;  б) погоду;  в) льоду;   г)дощ.
77. Дендрокліматологія  вивчає: а) атмосферу;  б) річні кільця дерев; в) льоди;  г) історію тилітів.
78.  Фізичні гіпотези пояснюють  зміну клімату Землі: а) зміною інсоляції; б)зміною орбіти Землі;  в) зміною кількості СО2; г)зміною  напрямків морських течій.
79. Астрономічні  гіпотези пояснюють  зміну клімату Землі: а) зміною інсоляції;   б) зміною кількості  СО2; в) зміною орбіти Землі;   г) зміною  напрямків морських течій.


вівторок, 13 січня 2015 р.

Цікаві питання з географії

1.  Який материк не дав людству жодної культурної рослини і ні одної домашньої тварини?
2.  Назвіть найбільшу холодну і теплу течії на нашій планеті.
3.  У якій країні вперше з’явилося метро?
4.  Який відомий канал спроектував Фердінанд Лесебс?
5. Назвіть відомого українського мандрівника і науковця, який першим із європейців відкрив і дослідив острів Нова Гвінея?
6.   Яку європейську державу називають «країною тисячі озер»?
7.   Назвіть великий острів, який у перекладі означає «зелений острів»?
8.   Які гірські системи вважаються найдавнішими на Землі?
9.   Назва якої країни у перекладі означає «пагорб весни»?
10. Із яких порід дерев виробляють найкращі види меблів?
11. Назвіть хоча б 5 держав, у яких назви збігаються із назвами їх столиць?
12. Яка азіатська ріка в перекладі з китайської мови означає «жовта ріка»?
13. Якому українському вченому на космодромі «Канаверал» (США) стоїть пам’ятник із надписом – «Завдячуючи тобі ми полетіли у космос»?
14. Від якої тварини кожного року гине найбільша кількість людей на Землі?
15. Який колір дають всі разом кольори веселки?
16. Назвіть найбільш високогірну столицю Європи.
17. Як називається паралель 23º 30' північної широти?
18. Назвіть найменшу і найбільшу країни у світі.
19. Яким приладом вимірюють вологість повітря?
20. Про яку вершину йде мова, коли вживають її інші назви – «Сагарматха», «Еверест»?
21. Яку європейську ріку називають сміттєвою трубою?
22. У якої країни Латинської Америки найбільше сухопутних сусідів?
23. Який британський природодослідник-натураліст здійснив знамениту навколосвітню подорож на кораблі «Бігль» та є автором вчення про еволюцію органічного світу?
24. Назвіть місто в Україні, де спостерігається дуже високий (найбільший в країні) приріст населення.
25. Яка метаморфічна гірська порода в земних надрах утворюється із осадової породи – вапняку?





неділя, 11 січня 2015 р.

Задачі з теми "Кліматичні умови та ресурси України"

Вивчаючи у 8 класі тему «Кліматичні умови та ресурси України», учні ознайомлюються з основними кліматотвірними чинниками, одним з яких є сонячна радіація, величина якої залежить і від кута падіння сонячних променів, тобто від висоти Сонця над горизонтом. Пропонуємо теоретичний матеріал, а також зразки тестів і задач з цієї теми.
Висота Сонця над горизонтом залежить від географічної широти місцевості. Із збільшенням географічної широти місцевості полуденна (максимальна) висота Сонця зменшується. Висота Сонця над горизонтом залежить і від пори року та часу доби. Наприклад, залежно від пори року на екваторі вона може змінюватися від 90º до 66º 30΄; на 45º пн. ш. від 68º 30΄ до 21º 30΄, а на Північному і Південному полюсах від 23º 30΄ до 0º.
У дні весняного й осіннього рівнодення (21 березня і 23 вересня), коли Сонце знаходиться в зеніті над екватором, полуденну висоту Сонця визначають за формулою:h = 90º – φ,де h – кут, під яким знаходиться Сонце над горизонтом опівдні, φ – географічна широта місця спостереження.
У Києві вона становитиме: 90º – 50º 30΄ = 39º 30΄; на екваторі: 90º– 0º = 90º; на полюсах: 90º– 90º = 0º В інші дні полуденна висота визначається за формулою: h = 90º – φ ± δ, де δ – схилення Сонця.
Влітку (22 червня), коли Сонце перебуває в зеніті над Північним тропіком (тропіком Рака), полуденна висота його для Північної півкулі збільшується на 23º 27´, оскільки географічна широта Північного тропіка становить 23º 27´пн. ш., тобто δ = + 23º 27´, звідси h = 90º – φ + δ, і для Києва вона становитиме: h = 90º – 50º 30´ + 23º 27´; h= 62º 57´ (це максимальна висота Сонця над горизонтом для м. Києва).
А взимку (22 грудня), коли Сонце перебуває в зеніті над Південним тропіком, 23º 27´ пд. ш. (тропіком Козерога), полуденна висота його для Північної півкулі зменшується на 23º 27´, тобто δ = – 23º 27´, і для Києва вона становитиме: h = 90º – 50º 30´ – 23º 27´; h = 16º 03´ (це мінімальна висота Сонця над горизонтом для м. Києва).
В усі інші дні потрібно знати, на скільки і в бік якої півкулі схилилося Сонце, тобто над якою широтою воно в зеніті опівдні. Як правило, величину схилення для кожного дня визначають на кілька років і фіксують в астрономічних щорічниках. 1. Визначте висоту полуденного Сонця у дні рівнодення для міста Києва (50° 30΄ пн. ш., 30° 30΄ сх. д.).
А 39°30΄
Б 63° 30΄
В 23° 30΄
Г 50°30΄
2. Виберіть варіант, у якому правильно зазначено максимальний кут падіння сонячних променів на території України.
А від 90º на півдні до 82º на півночі
Б від 69º на півдні до 61º на півночі
В від 23º на півдні до 15º на півночі
Г від 46º на півдні до 38º на півночі
(правильні відповіді на тестові завдання: 1 – а;2 – Б).
З а д а ч а. Відстань від Києва до пункту А, що лежить від нього на північ на меридіані 30° сх. д., становить 1000 км. Визначте висоту полуденного сонця у цьому пункті у дні осіннього і весняного рівнодення та у дні зимового і літнього сонцестояння.
Розв’язання: якщо відстань від Києва до невідомого пункту становить 1000 км, то у градусній величині це буде дорівнювати: 1000 км : 111,1 км = 9°
Географічна широта Києва – 50° 30΄ пн. ш. Невідомий об’єкт матиме географічну широту приблизно 60° пн. ш.: 50° 30΄ пн. ш. + 9° = 60° 30΄пн. ш.
У дні осіннього і весняного рівнодення (21березня та 23 вересня) δ = 0°, тому висота сонця над горизонтом опівдні становитиме 30°: h = 90º – 60° ± 0° = 30°
У день літнього сонцестояння (22 червня) δ = +23° 27΄, тому в цей день висота сонця опівдні буде становити майже 53,5°: h = 90º – 60° + 23° 27΄= 53,5°
У день зимового сонцестояння (22 грудня) δ = – 23° 27΄, тому в цей день висота сонця опівдні становитиме близько 7°:h = 90º – 60° – 23° 27΄ = 7°
Відповідь: висота полуденного сонця у цьому пункті у дні осіннього і весняного рівнодення становитиме 30°, а у дні зимового і літнього сонцестояння – 7° та 53,5° відповідно.

 Матеріали із збірника Совенка В.В. "Розв"язування географічних задач".